≤нновац≥йн≥ технолог≥њ орган≥зац≥њ та проведенн¤ урок≥в трудового навчанн¤, критер≥њ оц≥нюванн¤ знань, ум≥нь ≥ навичок учн≥в у в≥дпов≥дност≥ з новими вимогами
“рудова п≥дготовка у сучасн≥й школ≥ маЇ спр¤мовуватись на роботу в ринкових умовах, бути диференц≥йованою, забезпечувати формуванн¤ творчоњ особистост≥, ¤кнайповн≥ше розвивати њњ нахили ≥ зд≥бност≥. “ому знанн¤, здобут≥ у школ≥ п≥д час вивченн¤ трудового навчанн¤, мають бути звернен≥ до житт¤, до розум≥нн¤ побутовоњ необх≥дност≥ ≥ реальностей, з ¤кими учень стикаЇтьс¤ щоденно. ≤ результат такого навчанн¤ багато у чому залежить в≥д учител¤, ¤кий повинен бути ц≥кавою людиною, демонструвати зразки творчост≥ на кожному уроц≥, поЇднувати викладанн¤ трудового навчанн¤ з ≥ншими знанн¤ми та вм≥нн¤ми учн≥в.
Ќеобх≥дною умовою формуванн¤ навчальних ≥нтерес≥в Ї усв≥домленн¤ значенн¤ роботи, ¤ку виконують у шк≥льн≥й майстерн≥. ожному виробу, кожн≥й операц≥њ ¤ намагаюсь дати практичне спр¤муванн¤, показати його використанн¤ у побут≥, повс¤кденному житт≥.
“ворчий пошук форм ≥ метод≥в викладанн¤ програмового матер≥алу, доц≥льне використанн¤ кожноњ хвилини на уроц≥, максимум уваги до вс≥х вид≥в роботи - все це забезпечуЇ високий науковий р≥вень п≥д час проведенн¤ урок≥в! ј також, уроки повинн≥ супроводжуватис¤ проблемними ситуац≥¤ми. ѕроцес в≥дпов≥дей на запитанн¤ повинен збуджувати розумову д≥¤льн≥сть учн≥в, спри¤ти глибокому засвоЇнню знань, формувати самост≥йн≥сть, принципов≥сть думки. «астосовуючи нов≥ критер≥њ оц≥нки ефективност≥ роботи учн≥в з трудового навчанн¤, ¤ прагну того, щоб вони в≥дпов≥дали в≥ковим вимогам, були простими ≥ доступними вс≥м категор≥¤м д≥тей.
¬раховуючи те, що готовн≥сть до трудовоњ д≥¤льност≥ - головне, але не Їдине завданн¤ трудового вихованн¤, можна вид≥лити так≥ чотири групи критер≥њв оц≥нки трудовоњ вихованост≥ учн≥в, ¤к≥ характеризують: ≥дейно-пол≥тичну, морально-психолог≥чну, розумову ≥ практичну готовн≥сть до прац≥.
¬ умовах ринкових в≥дносин трудове навчанн¤ учн≥в загальноосв≥тньоњ школи потр≥бно розгл¤дати з двох стор≥н: по-перше, ¤к зас≥б всеб≥чного розвитку у вихованн≥ учн≥в; по-друге, ¤к основу дл¤ дальшоњ профес≥йноњ п≥дготовки. ќск≥льки пол≥техн≥чн≥ знанн¤ та вм≥нн¤ не можуть бути сформован≥ сам≥ по соб≥, а лише у взаЇмозв'¤зку ≥з спец≥альними знанн¤ми, то це вимагаЇ в≥д трудового навчанн¤ формувати в учн≥в ум≥нн¤ та навички, характерн≥ дл¤ спец≥ал≥ст≥в найб≥льш масових профес≥й в даний час.
≈фективн≥сть навчального процесу значною м≥рою визначаЇтьс¤ р≥внем його орган≥зац≥њ. Ќа уроках трудового навчанн¤ доводитьс¤ обирати не т≥льки форму орган≥зац≥њ навчальноњ д≥¤льност≥, а й форму орган≥зац≥њ роботи учн≥в. “акоњ проблеми не виникаЇ на уроках б≥льшост≥ ≥нших предмет≥в.
” трудовому навчанн≥ застосовую р≥зн≥ форми навчальноњ д≥¤льност≥: екскурс≥њ, гуртков≥ та факультативн≥ зан¤тт¤, тощо. ѕроте основна форма - урок. —еред р≥зних тип≥в урок≥в у трудовому навчанн≥ переважаЇ так званий комб≥нований урок, у процес≥ ¤кого ставлю р≥д р≥вноц≥нних дидактичних завдань. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що лише 25% часу можна вид≥лити на уроц≥ дл¤ теоретичного вивченн¤ матер≥алу. ќтже, уроки типу "засвоЇнн¤ нових знань" не рекомендуютьс¤, уроки типу "формуванн¤ нових ум≥нь" трапл¤ютьс¤ р≥дко, бо, ¤к правило практичне завданн¤ маЇ бути теоретично обгрунтованим, а таке обгрунтуванн¤ маЇ не менш важливе значенн¤, н≥ж спр¤муванн¤ трудових практичних ум≥нь. ўе р≥дше провод¤тьс¤ уроки перев≥рки знань ≥ ум≥нь, коли зан¤тт¤ повн≥стю присв¤чуЇтьс¤ з'¤суванню того, наск≥льки учн≥ оволод≥ли програмованим матер≥алом.
омб≥нований урок складаЇтьс¤ з таких основних елемент≥в: орган≥зац≥йного моменту, викладу нового матер≥алу, вступного ≥нструктажу, самост≥йноњ роботи учн≥в, п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в, прибиранн¤ робочих м≥сць.
Ќа уроках з будь-¤кого навчального предмету дисципл≥на маЇ велике значенн¤. Ќа уроках прац≥ м≥ж учн¤ми, а також м≥ж ними та учителем виникають виробнич≥ стосунки, при ¤ких дисципл≥на набуваЇ особливого значенн¤, бо без нењ неможливе додержанн¤ правил техн≥ки безпеки.
Ќа першому зан¤тт≥ учн¤м пов≥домл¤ю про те, що необх≥дно мати спецод¤г, що приступаючи до роботи, потр≥бно перев≥рити, чи все Ї необх≥дне дл¤ роботи на робочому м≥сц≥, що заготовки та незак≥нчен≥ вироби повинн≥ збер≥гатись не будь-¤к, а продумано, за певною системою, щоб на њх в≥дшуканн¤ витрачалось м≥н≥мум часу.
Ќовий матер≥ал подаю не на кожному уроц≥, а лише тод≥, коли виникаЇ потреба ознайомити учн≥в з певним обс¤гом знань, ¤к≥ не мають пр¤мого в≥дношенн¤ до конкретного трудового завданн¤.
Ќаприклад, учн≥в ознайомлюю з властивост¤ми матер≥ал≥в, характеризую певн≥ трудов≥ операц≥њ. «алежно в≥д обс¤гу новоњ ≥нформац≥њ, зм≥сту практичноњ д≥¤льност≥ учн≥в, њх в≥ку, матер≥ал по¤снюю повн≥стю або окремими частинами.
¬ивченн¤ нового матер≥алу частинами буваЇ доц≥льним, коли обс¤г новоњ ≥нформац≥њ великий ≥ учн¤м важко сприйн¤ти його в≥дразу (це особливо характерне дл¤ 5 - 6 клас≥в) або коли зм≥ст практичноњ роботи пов'¤заний з виконанн¤м трудом≥стких операц≥й (рубанн¤ метал≥в, струганн¤ деревини тощо) ≥ через кожн≥ 10-15 хвилин доводитьс¤ робити перерви дл¤ в≥дпочинку.
Ќа уроках прац≥, ¤к ≥ на уроках ≥нших навчальних предмет≥в, перев≥р¤ю знанн¤ учн≥в. Ѕажано, щоб це не було самоц≥ллю, а п≥дготовкою до практичноњ роботи або до сприйманн¤ нового теоретичного матер≥алу. ” зв'¤зку з цим перев≥р¤ти знанн¤ учн≥в бажано п≥д час подач≥ нового навчального матер≥алу або вступного ≥нструктажу. ÷е можна зробити не завжди, тому ≥нод≥ перев≥рка знань вид≥л¤Їтьс¤ в окремий елемент уроку. ѕри цьому дл¤ економ≥њ часу проводжу фронтальн≥ письмов≥ роботи на 10-15 хвилин, у тому числ≥ й контрольн≥ роботи з використанн¤м засоб≥в програмованоњ перев≥рки знань.
«вичайно, орган≥чно поЇднати перев≥рку знань з вивченн¤м нового матер≥алу або ≥з вступним ≥нструктажем досить складно. ѕотр≥бно завчасно продумати запитанн¤, ¤к≥ б актуал≥зували знанн¤ учн≥в, стимулювали застосуванн¤ цих знань на практиц≥. « досв≥ду роботи можна зробити висновок, що за рахунок цього можна п≥двищити ефективн≥сть навчального процесу.
¬ступний ≥нструктаж повинен вм≥щувати ≥нформац≥ю, потр≥бну учн¤м дл¤ виконанн¤ практичного завданн¤. …ого проводжу найчаст≥ше фронтально. ” 5 - 6 класах, ¤кщо пропоную складне завданн¤, доц≥льно спочатку ознайомити учн≥в з першою частиною завданн¤, а п≥сл¤ виконанн¤ њњ б≥льш≥стю учн≥в - з наступною ≥ т. д.
” процес≥ вступного ≥нструктажу особливу увагу прид≥л¤ю демонструванню трудових прийом≥в. ”читель повинен показати, ¤к треба виконувати дану операц≥ю, спочатку у звичайному, а пот≥м у спов≥льненому ≥ знову в нормальному темп≥, пот≥м запропонувати 2-3 учн¤м в≥дтворити те, що побачили. якщо њм вдаЇтьс¤ виконати трудов≥ прийоми правильно, учитель пропонуЇ це зробити вс≥м учн¤м на робочих м≥сц¤х, а сам стежить за роботою.
“реба сказати. ўо в р¤д≥ випадк≥в вступний ≥нструктаж проводитьс¤ у письмово-граф≥чн≥й форм≥: учн≥ отримують картки-завданн¤ ≥ самост≥йно ознайомлюютьс¤ з њхн≥м зм≥стом, звертаючись до учител¤ лише з тими запитанн¤ми, ¤к≥ њм не зрозум≥л≥.
—амост≥йна робота учн≥в, основний етап уроку, - найскладн≥ший дл¤ учител¤. “реба забезпечити методичне кер≥вництво роботою учн≥в, ¤к≥ досить часто виконують р≥зн≥ завданн¤ ≥ в ¤ких у зв'¤зку з цим виникають р≥зн≥ труднощ≥. ”чителев≥ вдаЇтьс¤ подолати труднощ≥ ≥ дати в≥дпов≥д≥ на запитанн¤, ¤кщо в≥н ум≥ло використовуЇ поточн≥ ≥нструктаж≥, ¤к≥ можуть бути ≥ндив≥дуальними, бригадними або фронтальними, залежно в≥д зм≥сту практичноњ роботи учн≥в.
”рок зак≥нчуЇтьс¤ п≥дведенн¤м п≥дсумк≥в. ƒемонструю кращ≥ вироби, а також бракован≥. ўе раз по¤снюю, ¤к≥ помилки допустили учн≥.
ѕеред тим, ¤к п≥двести п≥дсумки, оц≥нюю вироби вс≥х учн≥в. —л≥д зазначити, що учн≥, ¤к правило, працюють несинхронно. ƒехто встигаЇ зак≥нчити роботу ран≥ше. “ому раджу завжди мати додатков≥ завданн¤.
«ак≥нчивши роботу, учн≥ прибирають своњ робоч≥ м≥сц¤. ÷ей останн≥й елемент уроку можна використати ¤к важливий фактор вихованн¤ в учн≥в ставленн¤ до прац≥. ÷ьому може спри¤ти орган≥зац≥¤ змагань за чистоту на робочому м≥сц≥.
Ќа практиц≥ розр≥зн¤ють три основн≥ форми орган≥зац≥њ роботи учн≥в: ≥ндив≥дуальну, ланкову та групову.
Ќайчаст≥ше застосовую ланкову форму, при ¤к≥й групу учн≥в под≥л¤ють на ланки. ожна ланка виконуЇ ≥ндив≥дуальне завданн¤, в≥дм≥нне в≥д завданн¤ ≥нших ланок. Ћанкова форма даЇ змогу повн≥стю використати на¤вну матер≥альну базу майстерн≥.
‘ронтальну форму орган≥зац≥њ прац≥ учн≥в використовую найчаст≥ше тод≥, коли починаЇмо вивчати нову трудову операц≥ю. ” цьому випадку учителев≥ легше стежити за тим, ¤к учн≥ засвоюють правила виконанн¤ незнайомих њм трудових прийом≥в.
≤ндив≥дуальну форму орган≥зац≥њ роботи застосовую тод≥, коли в клас≥ Ї учн≥, ¤к≥ р≥зко в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д своњх товариш≥в за темпами засвоЇнн¤ навчального матер≥алу. ÷е або сильн≥ учн≥, найчаст≥ше гуртк≥вц≥, ¤к≥ вже знають багато того, що вивчаЇтьс¤ на уроках прац≥, або слабк≥ учн≥, ¤к≥ пропустили багато зан¤ть у зв'¤зку з хворобою.
ѕравильний виб≥р форми орган≥зац≥њ роботи учн≥в маЇ особливо важливе значенн¤. ¬они спри¤ють формуванню ст≥йких практичних ум≥нь, навичок, плануванн¤ ≥ науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, удосконаленню прийом≥в орган≥зац≥њ робочого м≥сц¤, культури прац≥, само - ≥ взаЇмоконтролю.
ќсновна мета трудового навчанн¤ - вихованн¤ творчоњ особистост≥, ¤к найповн≥ший розвиток њњ ≥нтерес≥в, нахил≥в, зд≥бностей, п≥дготовка учн≥в до профес≥йного самовизначенн¤ ≥ трудовоњ д≥¤льност≥ в умовах ринкових в≥дносин.
” процес≥ вивченн¤ трудового навчанн¤ учн≥ оволод≥вають загальнотрудовими знанн¤ми та вм≥нн¤ми, вчатьс¤ розв'¤зувати техн≥ко-технолог≥чн≥ задач≥, конструювати ≥ виготовл¤ти сусп≥льно-корисн≥ вироби, засвоювати обов'¤зковий м≥н≥мум знань про м≥сце та роль виробництва у житт≥ сусп≥льства.
”чн≥ оволод≥вають знанн¤ми, щоб ¤кнайкраще п≥дготувати себе до самост≥йного житт¤. як дл¤ учн≥в, так ≥ дл¤ учител¤ важливо знати ¤к вони оволод≥ли навчальним матер≥алом. ÷ього можна дос¤гти перев≥ркою ≥ оц≥нкою знань, ум≥нь та навичок у процес≥ вивченн¤ трудового навчанн¤.
ќб'Їктивне оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в спри¤Ї њх б≥льш активн≥й трудов≥й та п≥знавальн≥й д≥¤льност≥. “ому критер≥њ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в нос¤ть комплексних характер. ƒо них належать:
а) р≥вень передбачених програмою теоретичних знань та ум≥нь, застосовувати ц≥ знанн¤ у практичн≥й робот≥;
б) ум≥нн¤ користуватись р≥зними видами конструкторсько-технолог≥чноњ документац≥њ;
в) дотриманн¤ техн≥чних вимог у процес≥ виконанн¤ роб≥т;
г) ум≥нн¤ орган≥зовувати робоче м≥сце ≥ п≥дтримувати пор¤док на ньому в процес≥ роботи;
д) р≥вень сформованост≥ трудових прийом≥в ≥ ум≥нь виконувати технолог≥чн≥ операц≥њ;
ж) дотриманн¤ правил безпечноњ прац≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог;
з) дотриманн¤ норм часу на виготовленн¤ виробу;
Ї) р≥вень самост≥йност≥ у процес≥ орган≥зац≥њ ≥ виконанн≥ роботи, ви¤вленн¤ елемент≥в творчост≥.
« приводу цих вимог, використовую так≥ критер≥њ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в:
1. ѕочатковий р≥вень - 1, 2, 3 бали.
2. —ередн≥й р≥вень - 4, 5, 6 бал≥в.
3. ƒостатн≥й р≥вень - 7, 8, 9 бал≥в.
4. ¬исокий р≥вень - 10, 11, 12 бал≥в.
“ака система оц≥нюванн¤ Ї важливим засобом п≥двищенн¤ ¤кост≥ та ефективност≥ знань, ум≥нь ≥ навичок учн≥в з трудового навчанн¤.
ѕерев≥рка ≥ оц≥нка знань, ум≥нь та навичок маЇ велике навчальне ≥ виховне значенн¤. ѕерев≥рка - важливий зас≥б у здобуванн≥ й м≥цному засвоЇнн≥ знань. ” ход≥ перев≥рки ¤ прагну з'¤сувати ¤к засвоюють знанн¤ учн≥, наск≥льки правильно сприймають матер≥ал, чи вм≥ють мислити, запам'¤товувати. ƒоц≥льно розроблено мною система перев≥рки та оц≥нки знань, ум≥нь та навичок змушуЇ учн¤ до систематичноњ роботи, спри¤Ї формуванню працьовитост≥, творчого п≥дходу до виконанн¤ практичних завдань.
ѕерев≥рка знань, ум≥нь, навичок - важливий зас≥б наданн¤ учню допомоги з боку учител¤. ÷е стане можливим в тому випадку, коли ¤ не обмежуюсь у процес≥ перев≥рки вказ≥вкою на недол≥ки в робот≥ учн¤, а й допомагаю њх л≥кв≥дувати.
ѕерев≥р¤ючи знанн¤, ум≥нн¤ ≥ навички учн≥в ¤ одночасно перев≥р¤ю ≥ ¤к≥сть своЇњ роботи. якщо п≥д час виконанн¤ практичноњ роботи учн¤ми зустр≥чаютьс¤ типов≥ помилки, то це св≥дчить про недоопрацюванн¤ самого учител¤. ≤ навпаки, усп≥шна робота учн≥в, правильне виконанн¤ ними трудових операц≥й вказуЇ на те, що учитель дос¤гнув своЇњ мети на уроц≥.
«о формами проведенн¤ розр≥зн¤ють фронтальну й ≥ндив≥дуальну перев≥рку знань, ум≥нь ≥ навичок. Ќа зан¤тт¤х в майстерн≥ створюютьс¤ особливо спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥ндив≥дуальноњ перев≥рки, так ¤к опитуванн¤ одного ≥з учн≥в не в≥двол≥каЇ ≥нших учн≥в в≥д виконанн¤ роботи.
‘ронтальне опитуванн¤ застосовуЇтьс¤ менше ≥ використовуЇтьс¤ в таких випадках, коли необх≥дно перев≥рити, наск≥льки глибоко засвоЇний вс≥ма учн¤ми ¤кий-небудь складний трудовий прийом або складний теоретичний матер≥ал.
ѕерев≥рка знань, ум≥нь ≥ навичок може бути усною, письмовою ≥ практичною.
”сна перев≥рка даЇ змогу ви¤вити р≥вень знань учн≥в, правильн≥сть розум≥нн¤ техн≥чних та граф≥чних терм≥н≥в. ÷ю перев≥рку ¤ застосовую на кожному уроц≥, ≥ вона даЇ мен≥ змогу переконатись, ¤к учн≥ засвоњли вивчений попередн≥й матер≥ал.
ѕри усн≥й перев≥рц≥ знань учн≥в на уроц≥ пропоную дек≥льком учн¤м працювати за картками , б≥л¤ дошки, б≥л¤ токарного верстата. ÷им самим ¤ перев≥р¤ю повн≥стю той матер≥ал, ¤кий вивчавс¤ на минулому уроц≥.
Ќа головну стор≥нку